Лейкоцитарні антигени людини (HLA) — це трансмембранні білкові молекули, що кодуються генами головного комплексу гістосумісності (MHC) і відіграють ключову роль у представленні антигенів та регуляції імунної відповіді. Молекули HLA класу I забезпечують презентацію ендогенних антигенів CD8+ Т-лімфоцитам, тоді як молекули класу II відповідають за представлення екзогенних антигенів CD4+ Т-лімфоцитам. Таким чином, система HLA є центральним елементом механізмів розпізнавання «свого» і «чужого» в організмі людини.

Високий ступінь поліморфізму генів HLA зумовлює значну індивідуальну варіабельність імунної відповіді та має критичне значення у трансплантології. Невідповідність HLA між донором і реципієнтом є одним із ключових факторів ризику розвитку імунологічного відторгнення трансплантата. У зв’язку з цим точне визначення HLA-профілю є обов’язковим етапом лабораторного обстеження при підборі донорів для трансплантації органів і гемопоетичних стовбурових клітин.

У сучасній лабораторній практиці HLA-типування виконується із застосуванням молекулярно-генетичних методів, зокрема PCR-SSP, SSO (на платформі Luminex) та NGS, що забезпечують різний рівень роздільної здатності — від низької до високої. Вибір методу залежить від клінічного завдання: від скринінгових досліджень до високоточного алельного типування, необхідного для трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин.