Тромбоемболія легеневої артерії: причини, симптоми, діагностика та лікування

Тромбоемболія легеневої артерії – це оклюзія (закупорювання) кров’яними згустками (тромбами) легеневих артерій. Тромби можуть формуватися в різних місцях, але найчастіше вони утворюються у великих венах ніг або в малому тазу і далі, за допомогою кров’яного потоку, мігрують в артерії. 

Саме тромбоз глибоких вен (ТГВ) є основною причиною ТЕЛА. Переміщаючись венами, згусток потрапляє до серця, а потім до легень, де й відбувається закупорка однієї або більше судин, внаслідок чого людина не може дихати. 

Якими будуть наслідки закупорки, визначає низка чинників:

• по-перше, розміри тромбів, а також їхня кількість;
• по-друге, початковий стан легень;
• по-третє, наскільки добре функціонує тромболітична система організму.

ТЕЛА – дуже серйозне і небезпечне своєю раптовістю захворювання, яке може призвести до смерті. Саме тому слід дбайливо ставитися до свого здоров’я, вчасно звертатися по допомогу та вживати профілактичних заходів, особливо якщо у вас є схильність до тромбозів.

Фактори, які можуть впливати на розвиток ТГВ і ТЕЛА

• гіперкоагуляційні захворювання (порушення згортання крові);
• травми або хірургічні втручання;
• серцева недостатність;
• малорухливість;
• ожиріння;
• куріння;
• рак.

Також емболія легень може виникнути через нетромботичні джерела: амніотична рідина, повітря, пухлина, чужорідні тіла тощо.

Рис. 1 Класифікація легеневої тромбоемболії (Європейське товариство кардіологів)

Причини тромбоемболії – це завжди тромб у легені, який потрапляє  туди з венозним потоком.

Симптоми легеневої тромбоемболії проявляються відразу ж:

• гостра раптова задишка;
• біль у грудній клітці;
• запаморочення і непритомний стан;
• тахікардія;
• тахіпное.

У рідкісних випадках може бути кашель та кровохаркання. Якщо людині вдалося зберегти дихання під час потрапляння тромбу в легені, існує ризик розвитку інфаркту легені.

Важливо: легенева емболія – стан, який потребує невідкладного втручання!

У 2011 році було проведено дослідження за допомогою комп’ютерної системи «EMIS». Учасниками експерименту стали пацієнти віком 25-84 років, які не мали даних про вагітність протягом 12 місяців до початку експерименту, не хворіли на венозну тромбоемболію і не вживали антикоагулянти перед дослідженням. Кількість учасників становила 1 240 602 пацієнти за даними з 564 медичних установ. 

Згідно з отриманими даними, частота виникнення тромбоемболії становила 14,9 на кожні 10 000 людино-років, тобто впродовж року тромбоемболія виникала у 15 з 10 000 обстежуваних. 

З оригінальним дослідженням можна ознайомитися тут.  

Читайте також: Тромбоеластографія: суть та переваги методу 

Симптоми легеневої тромбоемболії можуть бути схожими на ті, що виникають у разі пневмонії або інфаркту міокарда. Діагностувати захворювання може тільки лікар, провівши тестування та аналізи. У будь-якому разі, за наявності симптоматики варто викликати невідкладну допомогу. 

Обов’язкові аналізи при підозрі на ТЛЕА:

• аналіз крові;
• УЗД вен ніг і серця;
• обстеження легень;
• ЕКГ.

Рис.2. Як виглядає ЕКГ при ТЕЛА 

На складання плану лікування ТЛЕА впливає, чи має пацієнт стабільний або нестабільний кровообіг.

За стабільного кровообігу вдаються до антикоагулянтної терапії. Пацієнту вводять препарати, які перешкоджають згортанню крові (антикоагулянти). Таке лікування перешкоджає формуванню нових тромбів і сприяє розсмоктуванню наявних ембол.

У разі нестабільного кровообігу пацієнта поміщають у відділення інтенсивної терапії. До антикоагулянтів додаються заходи з відновлення дихання, вентиляції легенів та інша необхідна терапія (наприклад, катетеризація).

Важливо: план лікування тромбоемболії складає лікар. Сам пацієнт може тільки вживати заходів щодо профілактики захворювання, але не займатися самолікуванням.

Через те, що причиною ТЛЕА є тромб у легенях, щоб запобігти хворобі та знизити ризик захворювання або зупинити його розвиток, слід проводити антитромботичну терапію.

Антитромботична терапія включає в себе:

• рання мобілізація – активний спосіб життя, уникнення надмірного лежачого/сидячого положення, уникнення перетискання вен ніг (особливо при сидячому положенні);
• механічні методи (компресійні панчохи); 
• фармакологічна терапія (профілактика антикоагулянтами за призначенням лікаря).

Інформація про стан системи гемостазу пацієнта має величезне значення. Наприклад, під час процедури донорства крові, трансплантації, під час пологів або проведення хірургічних операцій особливо важливими є дані про згортання крові та схильність до тромбозу. 

З цією метою в медичній практиці використовують аналізатори згортання крові, які забезпечують швидкий та безпечний аналіз. Пропонуємо вам ознайомитися з ClotPro: аналізатором згортання крові нового покоління.