Коагуляція крові. Норма протромбінового часу

Процес коагуляції починається з тромбоцитів, які реагують на білок у пошкоджених судинах. Тромбоцити розпізнають колаген, кріпляться до пошкодженої ділянки та починають виробляти спеціальні речовини. Одночасно з цим фібриноген, розчинений у плазмі білок, перетворюється на фібрин і формує мережу волокон.

Порушення в системі згортання крові називається коагулопатією і характеризується схильністю до частих кровотеч або утворення тромбів. Також існує протилежне поняття, таке як гіперкоагуляція, яке навпаки характеризується швидким згортанням крові та теж призводить до тромбозу. Ризик розвитку коагулопатії існує за:

• наявності генетичної схильності та вродженого дефіциту факторів згортання;
• вживання препаратів, що сприяють уповільненню згортання;
• низької концентрації кальцію в плазмі (гіпокальціємія);
• підвищеному вмісті води в крові людини (гемодилюція);
• наявності пухлин у кровотворній системі;
• вірусної або бактеріальної інфекції;
• дефіциті вітаміну К.

Для діагностики стану системи гемостазу використовують різні методи, кожен з яких спрямований на оцінку функції тромбоутворення й антитромботичної активності. 

1. Коагулометричні методи

Коагулометричні тести, такі як активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ) і протромбіновий час (ПТЧ), вимірюють час, необхідний для утворення згустку за присутності певних реагентів. Вони допомагають оцінити швидкість та ефективність утворення тромбу.

2. Тромбіновий час

Тромбіновий час вимірює швидкість перетворення фібриногену на фібрин під впливом тромбіну. Цей тест допомагає оцінити кінцевий етап згортання крові і може бути корисним при виявленні дефіциту фібриногену або дисфібриногенемії. 

3. Тестування фібринолітичної активності

Цей тип тестування спрямований на вивчення процесу руйнування тромбу та оцінку активності системи фібринолізу.

4. Молекулярно-генетичні дослідження

З розвитком молекулярної біології та генетики стали доступні методи для виявлення спадкових порушень коагуляції крові, таких як мутації в генах, що кодують фактори згортання крові або інгібітори коагуляції.

Коагулограма (аналіз крові на коагуляцію) – це комплексне лабораторне дослідження, основна мета якого: оцінити функції згортання крові.  Основні показники коагулограми:

1. АЧТЧ (активований частковий тромбопластиновий час).
2. Протромбіновий індекс (ПТІ).
3. МНВ (міжнародне нормалізоване відношення).
4. Фібриноген.
5. Антитромбін III.

Читайте також: Коагулограма vs тромбоеластограма:порівняння методів

Протромбіновий час (ПТЧ) є одним із ключових показників стану системи згортання крові. Нормальні значення ПТЧ варіюються залежно від лабораторії та методики дослідження, проте зазвичай становлять від 11 до 13 секунд. Зміни в цьому показнику можуть свідчити про наявність порушень у системі гемостазу. Але все ж таки висновок і правильну інтерпретацію результатів коагулограми можуть зробити лікарі, вони ж ухвалюють рішення про лікування і призначають терапію.  Норма протромбінового часу слугує важливим критерієм для оцінки функції згортання крові та контролю ефективності антикоагулянтної терапії.

Вивчення системи гемостазу, а також процесу коагуляції крові відіграє важливу роль у діагностиці та лікуванні різних захворювань, пов’язаних із тромбозами та кровотечами. Аналіз крові на коагуляцію дає можливість лікарям ухвалити медичні рішення, які обґрунтовані реальними результатами тестування.

Читайте також: АЛТ Украина виводить на ринок перший 6-канальний аналізатор гемостаза – Clot Pro