Медична галузь. Тренди 2025: технології, підходи, вектор розвитку

Медицина – одна із тих галузей, де бізнеси, які найшвидше впроваджують в свої процеси інноваційні методики діагностики, лікування й останні технологічні розробки, отримують суттєву конкурентну перевагу завдяки високим стандартам надання медичної допомоги пацієнтам. 

У 2024 році ми спостерігали надшвидкий темп впровадження нових технологій, які об’єднують науковий прогрес, цифровізацію та персоналізований підхід до здоров’я. Ці тренди почали набирати обертів протягом останніх 5 років і зберігають свою актуальність у 2025. 

У галузі фармацевтики можна відзначити започаткування використання Ленакапавір’у для профілактики ВІЛ. У червні 2024 року були оприлюднені результати дослідження, яке показало, що ін’єкція ленакапавіру двічі на рік є ефективним методом профілактики ВІЛ. Або створення нового антибіотику проти стійких бактерій – Orlynvah від Iterum Therapeutics для лікування неускладнених інфекцій сечовивідних шляхів, спричинених бактеріями, стійкими до традиційних антибіотиків. 

Хірурги в минулому році також відзначились, вперше пересадивши нирку свині живій людині. 16 березня 2024 року хірурги з Mass General Transplant Center використали генетично модифіковану нирку свині з 69 геномними змінами для трансплантації людині. Ця подія відкриває нові можливості для трансплантології, особливо в умовах дефіциту донорських органів. 

Протягом останніх років фармацевтична галузь в Україні переживає постійне зростання, що зумовлено низкою чинників:

• Бажання споживачів купувати українське. Збільшення попиту на медичні препарати українського виробництва – як власних розробок, так і дженериків. Підвищення попиту зумовлено, здебільшого, доступністю українських ліків за ціною, а також збільшенням асортименту препаратів
• Зростання популярності інтернет-аптек. Глобальний споживацький тренд на покупки онлайн став імпульсом для розширення каналів збуту для аптечних мереж. Дедалі більше аптек пропонує можливості для замовлення та купівлі медпрепаратів онлайн
• Збільшення інвестицій у фармгалузь. Українські фармацевтичні компанії, особливо лідери індустрії, з 2023 року стали більше інвестувати в розвиток своїх виробництв: основні потоки інвестицій спрямовані на R&D, модернізацію виробничих ліній і навчання персоналу. 

Загалом, в світі фармацевтична галузь також демонструє стрімкий розвиток, значною мірою завдяки новітнім технологіям, зміні глобальних потреб у галузі охорони здоров’я та посиленню інвестицій у дослідження і розробки. 

Впровадження ШІ

Передбачається, що до кінця 2025 року до 30% нових ліків будуть розроблені з використанням ШІ. За підрахунками компанії Alpha Sense, яка займається розробкою аналітичних інструментів на основі алгоритмів ШІ, ШІ скорочує терміни і вартість розробки ліків на 25-50% на доклінічних стадіях. У результаті такої кооперації фармацевтичні компанії зможуть раніше виявляти потенційні методи лікування і перерозподіляти ресурси з тих, які навряд чи матимуть успіх. Галузь поступово рухається до ери персоналізованого лікування, яке буде значно спрощено використанням ШІ. 

Зміна уявлень про роль фармацевтів

Сучасні світові тенденції вказують на розширення професійних функцій фармацевтів у напрямку комплексного супроводу пацієнтів. Завдяки глибоким знанням фармакології, взаємодії лікарських засобів та особливостей перебігу захворювань, фармацевти можуть відігравати ключову роль у персоналізованому підході до лікування.

За наявності належної підготовки та відповідних умов фармацевти можуть здійснювати детальний аналіз способу життя, харчування і супутніх захворювань пацієнтів, що впливають на їхній стан здоров’я. Такий підхід сприяє формуванню всебічного алгоритму терапії, що виходить за межі простої видачі ліків і наближає фармацевтів до статусу консультантів із раціональної фармакотерапії.

У 2025 році можна очікувати перші кроки в цьому напрямку, зокрема розвиток фармацевтичного консультування, інтеграцію цифрових інструментів для моніторингу стану здоров’я та посилення міждисциплінарної взаємодії між фармацевтами та лікарями.

Починаючи цей розділ, важливо сказати про ситуацію в галузі української хірургії в контексті останніх років. За цей час напрямок зазнав значних змін, зумовлених як внутрішніми реформами, так і зовнішніми викликами, серед яких і війна.

Військові дії призвели до збільшення кількості пацієнтів із бойовими травмами, що вимагало адаптації хірургічної практики до нових умов. Зокрема, зросла потреба в реконструктивній хірургії. Одним із закладів, де проводяться такі операції, є Superhumans Lviv. Прочитати про досвід нашої співпраці можна за посиланням. Наявна ситуація наштовхує на думку, що у 2025 році сили, направлені на сприяння розвитку цього напрямку, будуть лише зростати. 

Якщо говорити про розвиток хірургії загалом, серед тенденцій, які, на нашу думку, мають перспективи до розвитку цього року, варто відмітити наступні:

Роботизація хірургічного процесу

Вже не перший рік спостерігається потяг в хірургів-ентузіастів до делегування певних задач роботизованим системам. Роботизована хірургія залишається одним з найважливіших трендів у медицині. 

З розвитком технологій штучного інтелекту роботизовані системи можуть стати ще більш точними та автономними, що відкриє нові можливості для апологетів мінімально інвазивних операцій. Роботизовані хірургічні системи, керовані штучним інтелектом, можуть включати різні функції на кшталт розпізнавання чи сегментації зображень. Алгоритми штучного інтелекту можуть аналізувати зображення операційного поля в режимі реального часу, щоб ідентифікувати критичні структури, кровоносні судини та пухлини, допомагаючи хірургам у прийнятті рішень.

Завдяки контролю руху та плануванню траєкторії штучний інтелект може допомогти в плануванні та оптимізації рухів хірургічних інструментів, що забезпечить більш плавну та точну процедуру. Завдяки тактильному зворотному зв’язку штучний інтелект може посилити відчуття дотику, яке відчуває хірург через роботизований інтерфейс, забезпечуючи цінний фідбек щодо текстури та опору тканини. Наявні хірургічні роботи, накшталт Da Vinci, вже оснащуються алгоритмами, здатними самостійно коригувати рухи інструментів для уникнення пошкодження тканин, проте простору для розвитку ще дуже багато. 

Іншим важливим щаблем в розвитку хірургічних роботизованих систем є їхня диференціація, оскільки зростає попит на високоточні, мінімально інвазивні та автоматизовані рішення для всього спектру операційних втручань. Прикладом такої диференціації є МРТ роботи, які є дуже корисними, наприклад, при операціях на головному мозку з використанням голок для інтерактивного відстеження кінчика голки та отримання безперервного візуального зворотного зв’язку про шлях і глибину введення. Дослідники доклали значних зусиль для розробки таких роботизованих систем, проте через технічні проблеми та обмежений попит темпи впровадження є досить повільними.  

Нове покоління гібридних операційних 

Вже близько 20 років гібридні операційні трансформують консервативний підхід до хірургії. Гібридною можна назвати операційну кімнату, яка поєднує традиційні методи із сучасними технологіями візуалізації. Зазвичай такі зали оснащені фіксованою С-дугою, комп’ютерним або магнітно-резонансними томографом для проведення як складних хірургічних втручань, так і малоінвазивних процедур. Проте з плином часу ці технології можуть бути частково видозмінені або замінені цілком. Наприклад, завдяки використанню звичного МРТ в комбінації з 3D-моделюванням або віртуальною реальністю хірурги отримають можливість побачити найдрібніші деталі анатомії пацієнта ще до початку операції, що підвищить ефективність та точність процедур. Такий підхід може бути особливо корисним у складних випадках: в нейрохірургічних операціях чи операціях на серці, де кожна секунда на вагу золота.

3D друк

Ще однією технологією, яка вже досить давно змінює уявлення про хірургію, є 3D друк. Цей напрямок в хірургії ділиться на два підрозділи: 3D друк і 3D біодрук. Головна відмінність полягає в тому, що 3D-принтери призначені для друку твердими матеріалами, тоді як 3D-біопринтери призначені для друку рідкими біочорнилами. 

Важливою інновацією, яка може ще більше революціонізувати 3D-друк є використання нанотехнологій. Маніпулюючи матеріалами на атомному або молекулярному рівні, можна виготовляти пристрої з поліпшеними властивостями, як-от підвищена міцність, менша вага або краща сумісність із тканинами людини. Нанотехнології можуть поліпшити функціональність імплантатів або протезів, пропонуючи нові можливості для догляду за пацієнтами.

Також очікується інтеграція доповненої (AR) і віртуальної реальності (VR) у поєднанні з 3D-друком. Ці технології можуть трансформувати хірургічне планування і навчання, де хірурги зможуть взаємодіяти і практикуватися на 3D-друкованих моделях у віртуальному середовищі перед виконанням реальних процедур. 

Іншим перспективним рішенням може бути розробка вдосконалених біочорнил, які будуть більш точно імітувати складні клітинні структури для використання в біодруці. Ці біочорнила потенційно можуть бути поліпшені факторами росту або іншими елементами, які сприяють загоєнню та інтеграції в організм людини й прокладають шлях для більш ефективних регенеративних методів лікування.

В Україні використання 3D-друку в медичних цілях також розвивається. Наприклад, у клінічній лікарні “Феофанія” застосовують 3D-друк для створення моделей кісток при підготовці до ортопедичних операцій.

Фото з сайту лікарні “Феофанія”

Інтенсивний розвиток технологій значною мірою трансформує також і сферу патології, відкриваючи нові можливості для діагностики, досліджень і співпраці. В останні роки ми бачили впровадження різних проривних технологій в цьому напрямку: від цифрової патології, яка відкриває абсолютно нові можливості для спеціалістів-патологів, до використання ШІ для допомоги в діагностуванні.  Проте, не дивлячись на неабиякий прогрес, все ж простору для вдосконалення ще багато. Вектор розвитку в цьому році, на нашу думку, може бути направленим в сторону Image Management System (IMS), яка складається з:

Хмарного програмного забезпечення

Використання хмарних технологій в патології не є чимось надновим, мова, скоріше, йде про його масштабування. Технологія відкриває нові перспективи завдяки віддаленому доступу, економічній ефективності та гнучкості масштабування. Віддалений доступ до лабораторних даних і діагностичних інструментів дозволяє спеціалістам працювати з будь-якої точки світу, що є особливо важливим для швидкого прийняття рішень у критичних ситуаціях. Однак, варто пам’ятати і про удосконалення заходів безпеки даних для збереження конфіденційності інформації пацієнтів. 

Інтеграція штучного інтелекту

Штучний інтелект (ШІ), як згадувалося вище, також відкриває нові можливості для вдосконалення в тому числі і патології. Останнім часом алгоритми ШІ розвиваються з небаченою швидкістю. Це допомагає зі збором статистичних даних при встановленні діагнозу. 

Цифрова патологія

Цифровізація в патології стала справжньою революцією та значно оптимізувала процес проведення аналізу зразка. Автоматизовані сканери забезпечують отримання зображення з високою роздільною здатністю, дозволяючи патологам краще аналізувати отриманий результат проведеного дослідження.  Крім того, цифровий формат зберігання даних дозволяє легко та швидко знаходити потрібні зразки для повторного аналізу та робить можливими дистанційні консультації, забезпечуючи лікарям отримання необхідної кількості додаткових точку зору та досвід своїх міжнародних колег при прийнятті рішень.

Перший в Україні високопродуктивний сканер Leica Aperio GT450 ми вже встановили в лабораторії CSD Lab, що є дуже важливим кроком у впровадженні цифрової патології в нашій країні. Подробиці цього кейсу читайте за посиланням. 

Галузь ендоскопії демонструє значний прогрес у діагностиці та лікуванні різних захворювань завдяки впровадженню сучасних технологій та методів. Новітні ендоскопічні системи дозволяють лікарям отримувати високоякісні зображення внутрішніх органів, забезпечуючи детальне вивчення анатомічних структур та виявлення навіть незначних патологічних змін на ранніх стадіях. Це значно підвищує ефективність діагностики, дозволяє попередити розвиток ускладнень і забезпечує більш точне планування лікування.

Українські спеціалісти за прикладом європейських колег все більше віддають перевагу малоінвазивним хірургічним втручанням, що відображає зсув у бік швидшого відновлення та скорочення терміну перебування в лікарні. Цю тенденцію підкріплює зростаюча обізнаність про переваги ендоскопічних процедур, оскільки пацієнти шукають альтернативи традиційним хірургічним втручанням. 

Серед ендоскопічних трендів, які ми можемо спостерігати у світі в 2025 році, варто відзначити наступні:

Інтеграція штучного інтелекту (ШІ)

Потяг до залучення ШІ є широко розповсюдженим і ендоскопія не є виключенням.  Штучний інтелект розширює можливості ендоскопічної діагностики, покращуючи виявлення уражень, характеристику тканин і прогнозування прогресування захворювання. Згідно зі статистикою Всесвітньої гастроентерологічної організації системи штучного інтелекту продемонстрували високу точність у виявленні раку шлунка  із сукупною чутливістю понад 92% і специфічністю 88%. А у колоноскопії, наприклад, ШІ допомагає підвищити рівень виявлення аденоми, особливо для невеликих утворень. Відштовхуючись від того, що технологія набуває все більшої популярності у світі, її широке впровадження, скоріше за все, не омине і галузь ендоскопії. Коли це станеться: у цьому році, чи пізніше – це лише питання часу.

Впровадження ендоскопів одноразового використання 

Ринок одноразових ендоскопів швидко розширюється завдяки підвищенню уваги до інфекційного контролю, ефективності робочого процесу та технологічному прогресу. Ендоскопи одноразового використання мають кілька дуже важливих переваг. Перша і головна – це суттєве зменшення ризику занести інфекцію пацієнту. Друга – скорочення часу та витрат на дезінфекцію. Прогнозується, що в цьому році сегмент зросте до $2,5 млрд.

Роботизована ендоскопія

Подібно хірургічному напрямку, роботизовані системи все частіше інтегруються в ендоскопічні процедури для підвищення точності, контролю та маневреності під час складних операцій. Системи пропонують хірургам підвищену вправність і 3D-візуалізацію, що дозволяє застосовувати малоінвазивні методики у складних анатомічних ділянках. Симбіоз роботизованої системи зі штучним інтелектом в перспективі може показати дуже гарні результати та звільнити велику кількість часу спеціалістів для більше серйозних операцій.

Популяризація капсульної ендоскопії

Капсульна ендоскопія передбачає використання пристроїв розміром з капсулу, від чого і пішла назва, для прийому всередину та отримання зображення шлунково-кишкового тракту. Технологія набуває все більшої популярності. Цьому сприяє вдосконалення технологій датчиків, телеметрії та програмного забезпечення для швидкого зчитування. Метод є дуже перспективним, оскільки крім покращення діагностичних можливостей, пропонує неінвазивну альтернативу для моніторингу шлунково-кишкового тракту. 

Не дивлячись на популярність методу у провідних спеціалістів галузі, через брак коштів та фізичних можливостей велика кількість лікарів по всьому світу поки не мають можливостей додати цей прийом у свій арсенал.

Популяризація терапевтичної ендоскопії

Терапевтична ендоскопія розвивається завдяки інноваціям в ендоскопії третього простору, техніці ендоскопічної резекції та ендоскопічному ультразвуку (ЕУЗ). Ці досягнення роблять можливим малоінвазивне лікування різних захворювань шлунково-кишкового тракту, зменшуючи потребу в традиційному хірургічному втручанні.

Сучасні лабораторії також переживають період стрімких трансформацій, спричинених технологічним прогресом, глобальними викликами та необхідністю адаптуватися до нових реалій. 2025 рік може дати поштовх до розвитку лабораторних рішень, акцентуючи увагу на автоматизації, цифровізації, сталості та інтеграції штучного інтелекту. Тенденції, про які розкажемо далі, змінять підходи до проведення досліджень, управління даними та взаємодії між різними галузями науки.

Інтеграція автоматизації та робототехніки

Системи автоматизації були широко впроваджені ще під час пандемії COVID для обробки неймовірного обсягу тестування SARS-CoV-2, яке проходило через лабораторії. Ці та інші системи зараз розгортаються для обробки більшої частини ручного аліквотування та попередніх аналітичних етапів у робочих процесах аналізу. Подібні системи автоматизації не тільки допомагають зменшити залежність від персоналу, але й забезпечують більш надійну та відтворювану доставку реагентів і зразків, покращуючи якість результатів. 

Автоматизація — це не просто перспективна стратегія роботи лабораторії, а необхідний ступінь еволюції для підтримки постійного високоякісного догляду за пацієнтами та компенсації наслідків тривалої нестачі персоналу. 

Розумне лабораторне обладнання та інтеграція IoT

Інтернет речей (IoT) трансформує різні галузі і очікується, що його застосування в лабораторіях прискориться в 2025 році. Інтелектуальне лабораторне обладнання, що підтримується технологією IoT, дозволяє вченим контролювати та оптимізовувати лабораторні умови в режимі реального часу. Датчики, вбудовані в обладнання, можуть надавати безперервні дані про температуру, вологість, тиск та інші критичні змінні, що полегшує впевненість у тому, що експерименти проводяться в оптимальних умовах.

Обладнання розумної лабораторії може бути підключеним до централізованих платформ, що дозволить керівникам лабораторій отримувати віддалений доступ до даних, налаштовувати параметри та навіть виконувати діагностику обладнання без фізичної присутності. Ця віддалена можливість може призвести до значної економії часу та коштів, а також покращити безпеку за рахунок мінімізації потреби в ручному втручанні в потенційно небезпечних середовищах.

Старіння населення змінить фокус охорони здоров’я

Найближчим часом ми цілком можемо побачити зміну парадигми в лабораторній медицині, що буде підкреслено досягненнями в персоналізованій медицині та покращеній молекулярній діагностиці. Згідно з дослідженнями американських спеціалістів до 2034 року кількість людей віком 65 років і старше, за прогнозами, перевищить кількість дітей віком до 18 років, а до 2060 року майже кожен четвертий американець буде віком принаймні 65 років. Враховуючи контекст, в якому знаходиться наша країна, подібна ситуація не омине і українців. В такому випадку медичні працівники повинні бути готові задовольнити цей зростаючий сегмент потреб у послугах. Старіння населення та одночасне зростання хронічних захворювань підштовхують медичну допомогу до більш персоналізованого лікування.

Підсумовуючи, варто сказати, що останнім часом медицина розвивається дуже швидко, із небаченим раніше темпом. Майже немає сумнівів у тому, що 2025 рік принесе ще більше вагомих інновацій та методик, які позначаться на всьому людстві. Чи співпадуть наші думки та спостереження інших спеціалістів з реальністю – покаже час. Наразі ми можемо лише здогадуватись.