Лапароскопічна хірургія

Лапароскопія, також відома як діагностична лапароскопія, являє собою хірургічну діагностичну процедуру, яка використовується для дослідження органів всередині черевної порожнини. Це малоризикова, малоінвазивна процедура, що вимагає лише невеликих розрізів.

Лапароскопічна хірургія передбачає використання для огляду органів черевної порожнини спеціального інструменту, що має назву лапароскоп. Лапароскоп  –  це довга тонка трубка з високоінтенсивним ліхтариком і камерою високого дозволу на кінці. Інструмент вводиться через розріз в черевній стінці. У міру руху камера пересилає зображення на відеомонітор.

лапароскопические инструменты

Призначення

У більшості випадків проблеми з черевною порожниною можуть бути діагностовані за допомогою таких методів:

• ультразвукове дослідження (УЗД), яке використовує для створення зображень високочастотні звукові хвилі;
• комп’ютерна томографія (КТ), при якій зображення створюється з серії рентгенівських знімків;
• магнітно-резонансна томографія (МРТ), яке використовує для створення зображень магніти й радіохвилі.

У хірургії лапароскопія часто застосовується, коли ці тести не дають достатньої інформації або розуміння для постановки діагнозу. Лапароскопія  –  це метод, що дозволяє «заглянути» всередину людського тіла в режимі реального часу, без необхідності проведення відкритої операції. Під час цієї процедури також можуть бути отримані зразки тканин для проведення біопсії. Лапароскопія часто використовується для виявлення та діагностики джерела тазових або абдомінальних болів. Зазвичай це робиться, коли неінвазивні методи діагностики не допомогли. Лікар може рекомендувати лапароскопію для дослідження наступних органів:

• апендикс;
• жовчний міхур;
• печінка;
• підшлункова залоза;
• тонка і товста кишки;
• селезінка;
• шлунок;
• тазові та репродуктивні органи.

лапароскопическая хирургия

Відкрита лапароскопічна операція може допомогти виявити або підтвердити:

• різні типи пухлин;
• наявність рідини в черевній порожнині;
• захворювання печінки;
• ефективність застосовуваних методів лікування;
• ступінь прогресування конкретного виду раку.

Ризики лапароскопії

Лапароскопічні операції, як і будь-які інші хірургічні втручання, мають свої ризики, про які необхідно знати.Найбільш поширеними ризиками, пов’язаними з лапароскопією, є кровотеча, інфекція та пошкодження органів черевної порожнини. Однак ці прояви досить рідкісні. Після процедури важливо стежити за будь-якими ознаками інфекції. Можливими проявами, при яких слід негайно звертатися до лікаря стануть:

• лихоманка або озноб;
• біль у животі, який стає більш інтенсивним з часом;
• почервоніння, набряк, кровотеча або дренаж в місцях розрізу;
• безперервна нудота або блювота;
• постійний кашель;
• задишка;
• утруднене сечовипускання;
• запаморочення.

Менш поширені ризики включають:

• ускладнення при загальній анестезії;
• запалення черевної стінки;
• попадання тромбу в таз, ноги або легені.

Існує також невеликий ризик пошкодження досліджуваних під час лапароскопії органів. Кров та інші рідини можуть просочитися в тіло в точці проколу його зовнішніх покривів.

У деяких випадках, наприклад, при хірургії холецистектомії лікар може вирішити, що можливі ризики діагностичної лапароскопії занадто високі, щоб гарантувати переваги використання даного мінімально інвазивного методу. Така ситуація часто виникає у тих, хто раніше переніс операції на черевній порожнині, що збільшує ризик утворення спайок між структурами в ній. Наявність таких спайок збільшує час проведення операції й ризик травмування органів.

Підготовка до лапароскопії

Перед проведенням пацієнта до лапароскопії можуть бути призначені додаткові аналізи крові та сечі, електрокардіограма (ЕКГ) і рентген грудної клітини, а також УЗД, КТ або МРТ. Ці дослідження дозволять лікарю краще зрозуміти аномалію, дослідження якої передбачається при лапароскопії. Їх результати також можуть поліпшити візуальне уявлення внутрішніх органів, що також може підвищити ефективність лапароскопії.

За вісім годин до лапароскопії пацієнту буде рекомендовано утриматися від їжі й пиття. У більшості випадків лапароскопічна операція проводиться під загальним наркозом, який може викликати сонливість і нездатність вести машину протягом декількох годин після операції.

До проведення процедури лікаря знадобиться детальна інформація щодо рецептурних і безрецептурних ліків, які приймає пацієнт. Лікар може порекомендувати змінити дози тих з них, які можуть вплинути на результат. Це, зокрема:

• антикоагулянти, наприклад, розріджувачі крові;
• нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), включаючи аспірин та ібупрофен;
• препарати, що впливають на згортання крові;
• трав’яні або харчові добавки;
• вітамін К.

Пацієнти жіночої статі повинні повідомити лікаря про вагітність або плани завагітніти найближчим часом. Це знизить ризик заподіяння шкоди дитині.

Хід процедури

Лапароскопія зазвичай проводиться в амбулаторних умовах. Це означає, що пацієнт може повернутися додому вже в день проведення операції. Швидше за все для виконання даної операції пацієнту потрібно загальна анестезія. Під час процедури пацієнт буде спати, а больові відчуття будуть відсутні. Для досягнення загальної анестезії в вену вводиться внутрішньовенна лінія (IV), а також додаткові препарати в разі необхідності. У деяких випадках при лапароскопії може використовуватися місцева анестезія.

Під час лапароскопії хірург робить розріз нижче пупка, а потім вставляє в нього невелику трубку (канюлю), щоб надути живіт вуглекислим газом і забезпечити повний доступ до органів черевної порожнини. Потім хірург вводить через розріз лапароскоп. Камера, прикріплена до нього, створює зображення, яке передається на екран, дозволяючи досліджувати органи в режимі реального часу.

Кількість і розмір розрізів залежить від того, які саме захворювання хірург намагається діагностувати. Як правило їх число становить від 1 до 4, кожен з них має 1-2 сантиметри в довжину. Ці розрізи дозволяють використовувати інші хірургічні інструменти. Наприклад, для виконання біопсії. Після завершення дослідження інструменти видаляються, розрізи закриваються швами або хірургічною стрічкою, а на розрізи накладаються пов’язки.

Відновлення після лапароскопії

Спостереження за пацієнтом після завершення операції триває протягом декількох годин. Основні життєві показники, такі як дихання і частота серцевих скорочень, будуть ретельно контролюватися. Персонал лікарні також перевірятиме наявність будь-яких побічних реакцій на анестезію і саму процедуру, а також стежити за тривалістю кровотечі. Терміни виписки залежать від:

• загального фізичного стану;
• типу використаної анестезії;
• реакції організму на операцію.

У перші дні після лапароскопії пацієнт може відчути помірний біль і пульсацію в тих місцях, де були зроблені розрізи. Будь-який біль або дискомфорт, які спричинила лапароскопічна операція, повинні закінчитися протягом декількох днів, біль може бути полегшена за допомогою спеціальних ліків. Також після процедури часто виникають болі в плечі. Їх викликає вуглекислий газ, який використовується для роздування живота, щоб створити робочий простір для хірургічних інструментів. Газ може дратувати діафрагму, що може викликати невелике здуття живота. Дискомфорт повинен зникнути протягом декількох днів.

Юрій Довгань

Провідний спеціаліст відділу трансфузіології та служби крові

Спеціалізація: рішення для трансфузіології, ендоскопія.