Правові норми, що складають водне законодавство України
Базовим документом, що регулює відносини у водній сфері України, є Водний Кодекс України, введений в дію в 1995 році. Право людини на безпечну для здоров’я та життя питну воду зафіксовано і в Законі України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994. У 2002 році водне законодавство України поповнилося Законом України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», основною функцією якого є визначення базових засад функціонування системи водопостачання питної води в Україні та «гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров’я людини питною водою».
Ще через вісім років Наказом МОЗ України від 12.05.2010 було затверджено Державні санітарні норми та правила «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10), якими встановлено загальні вимоги до безпечності та якості питної води, що призначена для споживання. Санітарні норми містять в собі правила виробничого контролю та державного санітарно-епідеміологічного нагляду у сфері питного водопостачання населення.
Перелічені нормативні документи визначають показники, наявність яких потрібно контролювати у питній воді, та вказують допустиму норму вмісту кожного показника.