Репродуктивна медицина і репродуктивні технології

Репродуктивна медицина – напрямок, який спеціалізується на діагностиці та лікуванні безпліддя. Під безпліддям мається на увазі нездатність чоловіка і жінки дітородного віку зачати дитину протягом двох років статевого життя без використання контрацептивів. Деякі лікарі рекомендують звертатися по консультацію вже через 12 місяців безуспішних спроб завагітніти, а якщо жінка старша за 35 років – через півроку.

Допоміжні репродуктивні технології (ДРТ) – це основний спосіб лікування безпліддя у жінок і чоловіків. За даними Української асоціації репродуктивної медицини, ефективність застосування ДРТ в Україні становить 35% на 100 циклів, а ймовірність успішної народжуваності – 27% на 100 циклів.

Репродуктивні технології

Репродуктивні технології – це ціла низка методик, спрямованих на підвищення ймовірності запліднення. Серед них:

• Екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ)
• Інтрацитоплазматична ін’єкція сперматозоїдів у яйцеклітину (ІКСІ)
• Морфологічна селекція сперматозоїдів для ін’єкції в яйцеклітину (ІМСІ)
• ПІКСІ – фізіологічний вибір сперматозоїда для ІКСІ
• Запліднення донорською яйцеклітиною
• Донорство сперми
• Сурогатне материнство

Нижче розглянемо основні сучасні методи репродуктивної медицини.

Екстракорпоральне запліднення – найефективніша допоміжна репродуктивна технологія за останні 30 років, що застосовується для лікування безпліддя. Призначається за наступних показань: чоловічий фактор безпліддя, відсутність маткових труб, патологія яєчників, ендометріоз, нез’ясована причина безпліддя. Також екстракорпоральне запліднення рекомендовано тим парам, які безуспішно лікувалися з використанням інших методик зачаття.

За програмою ЕКЗ виконується стимуляція яєчників для дозрівання фолікулів з яйцеклітинами. Потім фахівець вилучає яйцеклітини і запліднює їх спермою. Через кілька днів ембріон переносять в матку, де він продовжує розвиватися. Для визначення успіху проведеного ЕКЗ на 12 день після перенесення ембріона береться аналіз крові на хоріонічний гонадотропін людини (ХГЛ).

За статистикою, вірогідність запліднення після першого циклу ЕКЗ становить близько 40%. При цьому одна невдала спроба завагітніти не свідчить про те, що методика неефективна. З кожним новим циклом шанси підвищуються. Як показує статистика, після другої спроби вагітніє кожна друга жінка. А при проведенні декількох циклів екстракорпорального запліднення зачаття відбувається майже у 95% пар.

Якщо у чоловіка низька якість сперми, екстракорпоральне запліднення комбінують з іншими сучасними репродуктивними технологіями: ІКСІ, ІМСІ або ПІКСІ.

Метод інтрацитоплазматичної ін’єкції сперматозоїдів (ІКСІ) полягає в безпосередньому введенні сперматозоїда в яйцеклітину. Нині ІКСІ дає змогу вивчати сперматозоїди тільки поверхнево, не даючи оцінити їхню реальну якість.

Станція ICSI

Технологія ІМСІ (IMSI) побудована на методиці ІКСІ, але вважається ефективнішою. Вона дає можливість вивчити чоловічі статеві клітини детальніше, а відбір якісних сперматозоїдів є точнішим.

ПІКСІ (PICSI) – ще одна сучасна технологія вибору сперматозоїдів для ІКСІ. Відбір здійснюється, спираючись на можливість зріліших сперматозоїдів зв’язуватися з гіалуронової кислотою, яка є частиною клітинної мембрани яйцеклітини.

Деякі методи репродуктивної медицини при поєднанні між собою стають ще більш ефективнішими. Наприклад, ЕКЗ в комбінації з однією з вищевказаних методик значно підвищує шанс на зачаття.

Технологія швидкого заморожування зробила можливим збереження матеріалу для запліднення: сперматозоїдів (рівень виживання – 99,8%), яйцеклітин (92%) і ембріонів (99,8%). Це значно підвищило шанси на настання вагітності у пацієнток з онкологічними захворюваннями. Також методика дала змогу здійснювати донорство сперми і яйцеклітин.

Донорство сперми – процедура, розроблена для жінок без партнера-чоловіка і для тих, хто не може завагітніти за допомогою сперми чоловіка.

Ручний аналіз сперми

Донорство яйцеклітин – процедура, призначена для жінок, яким не вдається зачати за допомогою власних яйцеклітин. Ще один спосіб стати батьками, якщо пацієнтка не може виносити дитину, – сурогатне материнство. Це штучне запліднення сурогатної матері спермою майбутнього батька.

Репродуктивна медицина постійно розвивається. Зараз вчені розробляють нові репродуктивні технології, серед яких варто відзначити методику IVM (in vitro maturation), ЕКЗ від трьох батьків і трансплантацію матки.

IVM – це отримання і дозрівання ооцитів в лабораторії для запліднення яйцеклітини. Технологія створена для пацієнток з онкологічними захворюваннями і для тих жінок, які не реагують на класичні схеми стимуляції.

Ще одна ДРТ в гінекології – ЕКЗ від трьох батьків. Вона дає можливість використовувати донорську цитоплазму яйцеклітини для підвищення якості ембріонів у пацієнток старшого репродуктивного віку і у тих, хто страждає на мітохондріальні захворювання.

Стереомікроскопи серії Leica S9

Трансплантація матки, своєю чергою, може стати альтернативою сурогатного материнства. За допомогою цієї методики вже вдалося виносити і народити 9 дітей.

Перспективи розвитку репродуктивної медицини є досить широкими, адже погана екологія, нервове напруження, стреси та ще безліч негативних факторів, на жаль, сприяють погіршенню репродуктивного здоров’я населення. В свою чергу сучасні можливості репродуктивної медицини значно зростають з розвитком інновацій і дозволяють ефективно лікувати чоловіче та жіноче безпліддя, реалізуючи бажання багатьох родин мати дітей.

До початку повномасштабної війни репродуктивна медицина в Україні мала значний розвиток, а українські клініки користувалися попитом серед іноземців. Це було пов’язано з високою якістю та ефективністю послуг  допоміжних репродуктивних технологій та низькою вартістю порівняно з європейськими клініками.

Також значним моментом було й те, що українським клінікам на законодавчому рівні дозволено застосовувати різні методи репродуктивної медицини, у тому числі сурогатне материнство та використання донорських ооцитів.