Мікотоксини в кормах

Якість кормів і комбікормів є одним з важливих факторів для вигодовування здорової худоби або птиці. Часто спостерігається кормові отруєння в результаті згодовування неякісних кормів, які містять отруйні речовини, токсини, пестициди, а також їжі, яка заражена токсичною грибною мікрофлорою і тваринами-шкідниками. Так, наприклад, якщо в загальному обсягу захворюваності худоби незаразні хвороби складають в середньому 75%, то частка кормових недуг в цьому показнику – близько 43%. Це призводить до зниження продуктивності тварини на 40-60% і щодобово втрачає від 0,3 до 1,5 кг своєї живої ваги.

Головна задача в боротьбі з кормовими захворюваннями – належний контроль якості кормів і комбікормів. До факторів ризику зниження якості продукції можна віднести, в першу чергу, наявність цвілевих грибів, зараження зерна і кормів в процесі зберігання патологічними мікроорганізмами, які, потрапляючи в організм тварин, можуть викликати розлад шлунково-кишкового тракту.

Що таке мікотосини?

Цвілеві гриби можуть накопичуватись в кормах в полі в період вегетації рослин під час несприятливих метеорологічних умов або утворюватися при порушенні заготівлі та зберігання кормів (наприклад, в теплих і вологих умовах). Результатом розмноження цвілевих грибів в кормовій сировині є зниження поживності, погіршення смакових якостей, наявність мікотоксинів, які призводять до погіршення здоров’я, затримки росту тварин і зниження їх продуктивності. Економічні втрати від мікотоксинів в Європейському союзі оцінюється більш ніж 5 мільярдів євро в рік.

Мікотоксини – це низькомолекулярні вторинні метаболіти, що продукуються мікроскопічними пліснявими грибами.

Мікотоксини, потрапляючи в організм з кормом, можуть викликати зміну стану мікрофлори в кишечнику, а, всмоктуючись в шлунково-кишковому тракті, негативно впливають на клітини, органи, тканини.

Мікотоксини в кормах

Види та їх максимально допустиме значення

Афлатоксини (AF) є одними з найсильніших гепатотропних отрут, вражають печінку, викликаючи її жирове переродження, володіють вираженими канцерогенними властивостями, так само відмічені ураження інших органів – серця, нирок, селезінки. Основна негативна дія проявляється в зв’язуванні ДНК та інгібуванні синтеза РНК – полімерази, що призводить до пригнічення білку тваринного організму. При дії зовсім невеликих доз AF, недостатніх для отруєння, але, потрапляючи в організм постійно або багатократно, розвивається цироз або рак печінки.

Корми, які забруднені мікотоксином AF, не тільки знижують продуктивність і погіршують здоров’я тварин, але також є серйозним фактором забруднення молока.

Максимально допустимий вміст афлатоксину В1

Максимально допустимий вміст афлатоксину В1 в комбікормах (при 12% вологості корму) складає 0.01 мг/кг, за винятком: для великої рогатої худоби (для молочних корів та телят), молочних овець та ягнят, молочних кіз і козенят, поросят та молодняку птиці 0,005 мг/кг; комбікормів для великої рогатої худоби, вівцям, кіз, свиней та птиці (дорослих особин) – 0,02 мг/кг [1]. В ЄС максимальний вміст афлатоксину для всіх комбікормів допускається 0,02 мг/кг; в кормах для молочних тварин становить 0,005 мг/кг; для телят і ягнят – 0,01 мг/кг [2]. Визначення вмісту афлатоксинів методом високоефективної рідинної хроматографії регламентується ДСТУ ISO 14718-2006.

Для визначення концентрацій мікотоксинів в комбікормах використовують метод високоефективної рідинної хроматографії. Наприклад, визначення вмісту охратоксину А регламентується ДСТУ EN 16007:2015 і передбачає очищення на імунноафінній колонці та застосування високоефективної хроматографії з флуориметричним детектуванням.

Максимально допустимий вміст охратоксину А

Максимально допустимий вміст охратоксину А в комбікормах та кормовій сировині (при 12% вологості корму) складає 0,05 мг/кг [1]. В ЄС згідно з [3] максимальний вміст в кормовій сировині – 0,25 мг/кг; в комбікормі для свиней – 0,05 мг/кг, для птиці – 0,1 мг/кг.

Контроль кількості охратоксину є дуже важливим, адже, наприклад, у випадку вмісту 2,5 мг охратоксину А на кілограм корма у свиней при відкормлюванні спостерігається зниження темпів росту та споживання корму. Для птиці охратоксин А значно погіршує споживання їжі птицею, знижує темпи росту, формування пера, знижує яєчну продуктивність з характерними жовтими плямами на шкарлупі і високий процент яєць з кров’яними включеннями.

При визначенні охратоксину А методом високоефективної рідинної хроматографії отримують хроматограму як на рис. 1.

Рис. 1 Приклад хроматограми визначення вмісту охратоксину А в преміксі з використанням флуориметричного детектора (пік 1 відповідає масовій долі охратоксину А рівній 0,004 мг/кг)

При наявності на хроматограмі концентрата проби піка, ідентифікованого як пік охратоксину А, роблять висновок про присутність охратоксину А в пробі, що аналізується, визначають його вміст по кожній зареєстрованій хроматограмі і перевіряють розходження отриманих даних між собою.

Ще одним небезпечним мікотоксином, який може міститись в кормах є зеараленон. Зеараленон (ZEA)– мікотоксин, який впливає на репродуктивні функції, його ще називають фактором абортів. Тривалий вплив ZEA на тварин проявляється в появі проблем з відтворенням: зниження виживання ембріонів, набряки і гіпертрофію геніталій тварин перед статевим дозріванням, безпліддя і т.п.

Максимально допустимий вміст зеараленону

Вміст зеараленона в комбікормах не повинно перевищувати максимально допустимий рівень 0,5 мг/кг, а в кормовій сировині – 1,0 мг/кг [1]. В Європейському законодавстві максимальний вміст зеараленона допускається в кормовій сировині – 2 мг/кг, в комбікормах для свинок – 0,1 мг/кг, для свиноматок – 0,25 мг/кг, для телят, молочної худоби, овець і кіз – 0,5 мг/кг [3].

Під впливом токсигенних штамів грибів сировини і комбікорми не тільки втрачають кормову цінність, але і стають токсичними для тварин. При потраплянні мікотоксинів в організм тварин навіть в малих, незначних кількостях, викликають значне зниження продуктивності тварин. Мікотоксини погіршують використання протеїну і мінеральних речовин комбікорму, гальмують синтез білків, послаблюють імунну систему організму і дію вакцин, викликають порушення в органах і тканинах, а також отруєння різної степені. Наявність мікотоксинів в кормах являє собою велику небезпеку не тільки для тварин, але і для здоров’я людини, так як деякі з них, зокрема, афлатоксини є канцерогенами. Збиток від мікотоксинів величезний, тому в багатьох країнах проводять детальні дослідження для розробки практичних мір по їх профілактиці.

На жаль, арсенал засобів, які могли б вирішити проблему після появи мікотоксинів, досить невеликий і ні один із способів не вирішує проблему повністю. В зв’язку з цим для забезпечення високої якості комбікормів потрібно не допускати появу токсинів. Тому найбільш дієвим і економічно вигідним методом запобігання ураження корму є підтримка правильного режиму зберігання сировини в поєднанні з використанням невеликих доз інгібіторів цвілі.

Метод високоефективної рідинної хроматографії є високочуттєвим і точним при визначенні мікотоксинів в комбікормах. Використання зазначеного методу допомагає запобіганню негативному впливу корму на організм тварин та дозволяє вивести виробництво комбікормів на новий суттєво кращий та якісніший рівень.

Купити обладнання для дослідження мікотоксинів в комбікормах

Компанія «АЛТ Україна Лтд» є провідною компанією на ринку продажу обладнання для лабораторій та пропонує широкий вибір рідинних хроматографів для різноманітних цілей, а також великий асортимент витратних матеріалів (наприклад, імунноафінних колонок) для проведення досліджень на виявлення мікотоксинів в комбікормах. Наша компанія також забезпечує якісним сервісним обслуговуванням та професійним методологічним забезпеченням.

Для додаткової інформації та демонстрації обладнання зв’яжіться з нами: +38 044 492 7270

Ганна Бакал

Спеціаліст департаменту хроматографії та спектроскопії

Спеціалізація: аналітичне обладнання, хроматографія, мас-спектрометрія.