Алогенна трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин (ало-ТГСК) залишається одним з основних методів лікування тяжких захворювань. При цьому зберігається високий ризик отримання ускладнень після трансплантації.
Про ускладнення, а також про необхідність якісного моніторингу донорського химеризму ми поговорили з кандидатом біологічних наук, провідним науковим співробітником, експертом компанії DiaPro Іриною Кробинець. Основні тези та висновки представлені у цій статті.
Фактори, що визначають результат ТГСК
Основним післятрансплантаційним ускладненням є реакція «трансплантат проти господаря» (РТПГ), коли клітини трансплантата визначають клітини пацієнта як чужі та атакують їх. Саме гостра РТПГ – головна причина смертності після трансплантації.
На результат ТГСК можуть впливати різні фактори:
- нозологія та фаза хвороби на момент проведення трансплантації
- джерело трансплантата
- ступінь HLA залежності
- режим кондиціонування
- профілактика РТПГ
АВ0-несумісність (АB0-конфлікт)
АВ0-несумісність не має визначального впливу на результат ало-ТГСК, але розуміння її видів необхідне, щоб надалі можна було підібрати сумісні компоненти та не викликати гемоліз.
Основні ускладнення, спричинені АВ0-несумісністю:
- мала: відстрочений гемоліз
- велика: гострий гемоліз, відстрочене приживлення еритроїдного, гранулоцитарного та мегакаріоцитарного паростків, а також парціальна червоноклітинна аплазія (ПЧКА)
- комбінована: ускладнення, характерні як для малої несумісності, так і для великої
Читайте також: Визначення HLA-антитіл для проведення успішної трансплантації нирки – система LABSCAN 3D
Донорський химеризм
Оцінити ефективність та проведені трансплантації, а також адекватно планувати подальше лікування, допомагає розвиток донорського химеризму в посттрансплантаційний період.
Термін «химеризм» у медицині використовується для характеристики організму, у якого виявляються клітинні популяції іншого індивіда того чи іншого виду.
Важливо не лише виявити наявність «химери», а й оцінити її кількісно.
Загальноприйняті контрольні терміни донорського химеризму:
+28, +56, +100 день після алогенної трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин (ТГСК), далі через півроку та через рік.
Згодом все залежить від індивідуальних особливостей організму та в якому стані перебуває реципієнт.
В залежності від кількості донорських клітин виділяють:
- завершений терміновий (повний) химеризм, що характеризується повною присутністю тільки донорських еритроцитів (98 + 12,5 діб)
- незавершений відстрочений (змішаний) химеризм, що характеризується наявністю як аутологічних, так і алогенних еритроцитів (234 + 37 діб). Як правило, саме у таких пацієнтів і виникають ранні рецидиви
Методи оцінки донорського химеризму
- молекулярно-генетичні методи, що базуються на індивідуальних відмінностях в структурі ДНК
- цитогенетичний метод Х/У FISH
- серологічний метод антигенів груп крові еритроцитів та ін.
Перевага перерахованих методик – простота виконання, а до недоліків відноситься те, що методики не придатні до використання в перші дні.
Найбільш зручними вважаются імуногематологічні методи дослідження:
- метод аглютинації в гелі
- пряма проба Кумбса
Оцінка донорського химеризму за системою АВ0 має клінічне значення, оскільки саме на основі цих досліджень трансфузіологи обирають трансфузійне середовище. Нижче наведена схема, що допомагає підібрати трансфузійне середовище з урахуванням анти-А та анти-В антитіл, щоб не було гемоліза.
Дізнайтеся більше про гелеві технології
Читайте також: Минуле, сьогодення та майбутнє стовбурових клітин
Донорський химеризм можна оцінювати не тільки за системою АВ0, а й за іншими антигенами. Наприклад, антигенами системи Резус (Rh) або системи MNS, Duffy, Kell, Kidd. Оцінка донорського химеризму за антигенами системи Резус специфічна, оскільки ці антигени з’являються пізніше, ніж антигени системи АВ0. При цьому система Резус більш проста у використанні у порівнянні з іншими системами, оскільки надає чіткий результат та чітку силу реакції на чотири плюси. У той час як у системах MNS, Kidd чітку силу реакції на чотири плюси не завжди вдається отримати, тому що одні моноклональні тіла реагують краще, а інші дещо слабші. Тому оцінювати химеризм за цими антигенами досить складно.
Основною системою, що визначає сумісність і несумісність крові, що переливається, є все-таки система АВ0.
Імунна нейтропенія
Одним з ускладнень після трансплантації може бути також імунна нейтропенія – зниження рівня нейтрофілів у крові людини. Воно буває дуже рідко, але про нього слід знати.
Сьогодні існує п’ять систем генотипування антигенів нейтрофілів людини HNA. Нижче представлено наочну схему.
HNA-4 та HNA-5 не специфічні та представлені на різних клітинах. Вироблення антитіл до них, зазвичай, немає явного клінічного значення. Що стосується антигену HNA-3, він має важливе клінічне значення. Зокрема, пов’язаний із гострим трансфузійно-обумовленим ушкодженням легень TRALI.
Клінічні значення антитіл до HNA:
- гостре трансфузійно-обумовлене ушкодження легень (TRALI)
- фебрильні трансфузійні реакції
- імунна нейтропенія після трансплантації кісткового мозку
- лікарсько-залежна імунна нейтропенія
- неонатальна аутоімунна нейтропенія
- аутоімунна нейтропенія
- аутоімунна втрата слуху
Повний химеризм – необхідний та бажаний результат, на досягнення якого може знадобитися значний проміжок часу. Тому дуже важливим є подальший регулярний контроль донорського химеризму після ало-ТГСК. Саме сучасні гелеві технології допомагають спеціалістам відстежувати процес приживлення та вдаватися до необхідних заходів у разі відторгнення чи рецидиву.