
Зображення волокон хризотилу (білий азбест)
У листопаді 2023 року набрала чинності Директива ЄС 2023/2668, яка докорінно оновлює вимоги до професійного контролю вмісту азбестових волокон в приміщеннях. Ключові зміни стосуються переходу від фазово-контрастної мікроскопії до більш чутливих методів, зокрема електронної мікроскопії, що напряму випливає з положень п. 14, 17 і 18 Директиви.
В положеннях Директиви наголошується на обмеженості світлової мікроскопії у вимірюванні тонких волокон та потреби використання методів із більшою точністю. Пункт 17 встановлює шестирічний перехідний період (до грудня 2029 року), після якого лабораторії країн-членів ЄС мусять застосовувати електронну мікроскопію, оскільки такий метод надає суттєво кращу здатність розрізняти та ідентифікувати тонкі волокна азбесту та виконувати виключення неазбестових волокон.

Таким чином, Директива фактично запроваджує вимогу переорієнтації на електронну мікроскопію як новий еталон аналізу азбесту, а лабораторіям треба заздалегідь розробляти план модернізації апаратури, методик та підготовки персоналу. Мінімально необхідним рівнем обладнання для рутинного робочого контролю є скануючий електронний мікроскоп (SEM) з можливістю використання енергодисперсійної спектроскопії. Найвищим стандартом для точної кристалохімічної ідентифікації згідно положень Директиви є просвічувальний електронний мікроскоп (TEM). Цей крок переходу до застосування електронних мікроскопів є важливим, оскільки методи світлопольної мікроскопії не дозволяють відрізняти азбестові волокна від волокон іншого походження, що може призводити до негативних наслідків.
Серед ключових міжнародних стандартів, що регламентують виявлення азбестових волокон, слід відзначити ISO 14966, який описує метод визначення концентрації волокон у повітрі з використанням сканувальної електронної мікроскопії (SEM), а також ISO 10312, що встановлює процедуру аналізу проб за допомогою просвічувальної електронної мікроскопії (TEM).



