Тимпанопластика: оптимальні підходи та інструменти

Розглянемо клінічний випадок передньої перфорації лівого вуха з оточуючим мірингосклерозом. Мірингосклероз — це тип тимпаносклерозу, що зачіпає тільки барабанну перетинку. Через те, що перфорація знаходилася у передній частині, було обрано позавушний підхід для проведення мірингопластики

Обмежений розріз  за вухом забезпечує відмінний косметичний ефект, а також максимальну візуалізацію. Після забору трансплантата виконується трикутний розріз окістя в виличній групі, що дозволяє використовувати дисектор Фріра для підняття м’яких тканин у зовнішньому слуховому каналі та навколо нього.

Встановлення самотримача Фіша з шарнірним з’єднанням створює натяг тканин, що полегшує їх розсічення. Після гемітранссекції (напіврозсічення) слухового проходу та та ексцизії краю за допомогою голки Розен, тимпаномеатальний клапан піднімають за допомогою круглого ножа для виявлення тимпанального кільця.  

Рисунок 1: Підняття тимпаномеатального клапана. Зображення надано доктором Шоном Фланаганом.

Розріз слизової оболонки середнього вуха за допомогою голки Розен дозволяє підняти кільце. Хірург спочатку  ідентифікує хорду нерву барабанної перетинки, перш ніж ввести трансплантат скроневої фасції та замінити барабанну перетинку.

Рисунок 2: Ідентифікація нерва барабанної перетинки. Зображення надано доктором Шоном Фланаганом

Рисунок 3: Введення трансплантата скроневої фасції. Зображення надано доктором Шоном Фланаганом

Другий випадок тимпанопластики ілюструє хірургічне лікування задньої перфорації лівого вуха з використанням ендаурального доступу. На передопераційній фотографії видно нерівний край на передній поверхні та мірингосклероз на задньому краї.

Спочатку виконується обмежений ендауральний розріз з діатермічним розсіченням до кістки. Трагальний розріз дозволяє отримати складний перихондріальний та хрящовий трансплантат. Для підтримки цього етапу мікроскоп PROvido забезпечує візуалізацію з високою роздільною здатністю та покращену глибину різкості.

Два вигнуті самотримачі з подвійними зубцями розміщуються перпендикулярно один до одного перед підняттям тимпаномеатального клаптя.Після вимірювання перфорації хірург розміщує складений трансплантат-острівець з охрястя та хряща. Потім він розміщує силастичну пластину та гелеву піну з антибактеріальною маззю.

Рисунок 4: Підняття тимпаномеатального клаптя. Зображення надано доктором Шоном Фланаганом.

Рисунок 5: Розміщення композитного перихондріального та хрящового острівкового трансплантата. Зображення надано доктором Шоном Фланаганом.

Останнім етапом процедури тимпанопластики є закриття скроневого м’яза та шкіри.

Третій випадок ілюструє універсальність хірургічного мікроскопа PROvido на прикладі  операції тимпанопластики, з трансканальним доступом, що використовується для виконання підтяжки через трансплантат. За словами доктора Фланагана, навіть через спекулум досягається відмінна візуалізація. 

Краї перфорації освіжаються за допомогою голки Розена.. Гелева піна використовується для тампонування середнього вуха перед розміщенням трансплантата з охрястя.

Виконуються коригування трансплантата для забезпечення належного підкладання. Також використовується силастична пластина для створення поверхневого натягу та забезпечення належного тампонування слухового проходу гелевою піною та маззю.

Щоб ознайомитися з повними випадками тимпанопластики, перегляньте відео.

1. Tympanoplasty Surgery: Optimal Approaches and Tools // Leica Microsystems