HLA-типування — це дослідження HLA-антигенів для визначення гістосумісності (сумісності органів і тканин) двох осіб.
HLA-сумісність між реципієнтом і донором — те, що зумовлює успіх спорідненої та неспорідненої алогенної трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин (HSCT). Згідно з дослідженнями, що більше початкових збігів за HLA, то вища ймовірність, що пацієнт виживе після пересадки, і нижчий ризик появи патологій.
Метод HSCT і показання для проведення HLA-типування
HSCT — трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин — широко використовувана методика при лікуванні гематологічних, онкологічних і генетичних захворювань.
Опромінення та хімієтерапія з використанням високих доз препаратів пригнічує захисну функцію кісткового мозку людини. Тому для відновлення імунної системи пацієнт повинен отримувати суспензію стовбурових клітин. Така процедура називається аутогенною (якщо використовуються власні стовбурові клітини пацієнта) або алогенною (кожна гемопоетична стовбурова клітина береться у донора) трансплантацією. В останньому випадку для пошуку донора враховується висока точність HLA-збігів, яка прямо впливає на успіх HSCT-пересадки.
Американська некомерційна організація The National Marrow Donor Program (NMDP) рекомендує проводити HLA-типування кожному дорослому пацієнту, якому поставлений один з таких діагнозів:
- гостра лімфобластна лейкемія;
- хронічний лімфоцитарний лейкоз, спричинений молекулярними або цитогенетичними факторами високого ризику;
- гостра мієлоїдна лейкемія;
- хронічний мієлоїдний лейкоз;
- мієлодиспластичний синдром.
Також можливі інші захворювання, за наявності яких показане проведення HLA-типування.
HLA-збіг реципієнта та донора: тестування на HLA-A, HLA-B, HLA-C, HLA-DRB1 і HLA-DQB1
Максимально точний підбір донора за HLA здійснюється завдяки ДНК-типуванню. Стандартним вважається збіг за 4 (мінімум) або 5 (найчастіше) локусами HLA: HLA-A, HLA-B, HLA-C (HLA-типування 1 класу), а також HLA-DRB1 і HLA-DQB1 (HLA-типування 2 класу).
Згідно зі статистикою, приблизно 35% пацієнтів, які проходять неспоріднену трансплантацію гемопоетичних клітин кісткового мозку, — носії HLA-антитіл. Водночас наявність антитіл DSAs (донор-специфічних HLA-антитіл) проти HLA-B, HLA-A та/або DRB1 пов’язана з відторгненням трансплантата.
Якщо у пацієнта немає відповідного спорідненого донора, він може звернутися в банк пуповинної крові. Як трансплантатів у цьому випадку використовують UCB-проби, які тестують за допомогою комерційних HLA-наборів. Такі набори бувають з низькою роздільною здатністю (рівень антигенів) на визначення HLA-A і HLA-B та з високою роздільною здатністю (рівень алелів) на визначення HLA-DRB1.
Що ж до HLA-C, то донедавна він навіть не розглядався. Однак сучасні дослідження продемонстрували, що тестування на HLA-C дає змогу зменшити ризик смертності під час трансплантації поодиноких формених елементів пуповинної крові.
Успіх HSCT визначають не тільки локуси HLA-A, HLA-B, HLA-C, HLA-DRB1 і HLA-DQB1. Нещодавно вчені довели вплив DPB1 на виживання реципієнта після трансплантації (до цього вважалося, що цей локус ніяк не впливає на вищевказаний показник). Як з’ясувалося, лише 20% 10/10 збігів у неспоріднених донорів збігаються з DPB1. Пізніше аналіз Т-клітинних епітопів дав можливість визначити припустимі й неприпустимі розбіжності за DPB1. Дослідження продемонструвало, що неприпустимі DPB1-розбіжності вказують на високу ймовірність смертності та появи гострих форм хвороби трансплантата проти хазяїна (GVHD).
Інтерпретація результатів HLA-типування
Під час пошуку HLA-сумісності між реципієнтом і донором найбільш правильним підходом є такий:
- Пошук донора, який збігається на 7/8 (ще краще, коли на 8/8) за HLA-A, HLA-B, HLA-C або DRB1.
- Якщо є множинні збіги на 7/8 або 8/8 за 9/10 або 10/10 алелів HLA-A, HLA-B, HLA-C, DRB1 і DQB1, то потрібно враховувати донорів, які збігаються за DQB1.
- Враховувати UCB при алогенній трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин, якщо немає збігу на 7/8 або 8/8.
- Розглядаючи несумісних донорів, здійснювати HLA-скринінг за допомогою антитіл.
На жаль, в Україні наразі фактично відсутні програми, які передбачають обов’язковий HLA-скринінг для пацієнтів з певним діагнозом (така процедура проводиться лише в поодиноких випадках). Проте попередньо здійснене типування крові — це та процедура, яка може позитивно вплинути на результат трансплантації, надавши показники виживання й одужання після хірургічного втручання.
