Хроматографічний аналіз

Хроматографія – метод дослідження газів, рідин, речовин в стані пару, а також розчинів за допомогою фізичного, або хімічного поділу.

В основі хроматографії лежить уявлення про те, що компоненти таких речовин при використанні розподіляються між рухомою і нерухомою фазами до стану, при якому їхні якісні характеристики і кількісний вміст можна точно визначити. Це принципова відмінність цього методу від інших фізико-хімічних методів аналізу. Речовина, яка в процесі аналізу не поділяється на компоненти, вважається однорідною.

Система жидкостной хроматографии Vanquish Core

Хроматографічний аналіз активно застосовується в медичних лабораторіях для комплексного дослідження лікарських препаратів. Іноді хроматографічний аналіз може поєднуватися з іншими фізико-хімічними й фізичними методами, зокрема, мас-спектрометрією, а також ІЧ – і УФ-спектроскопією, що дає змогу ідентифікувати складні речовини. Використання хроматографічного аналізу передбачає широке застосування комп’ютерів і спеціального софту для розшифровки хроматограм, вибору умов досвіду та аналізу результатів. Серед переваг хроматографічного методу автори відзначають:

  • високу ефективність;
  • відносно високу швидкість проведення;
  • можливість комбінування з іншими методами аналізу;
  • можливість автоматизації дій;
  • простоту контролю й автоматичного регулювання технологічних процесів.

Види хроматографії

Успіх хроматографічного поділу залежить від здатності дослідника забезпечити помірну взаємодію речовини, що розділяється, і сорбенту. У разі відсутності такої взаємодії поділ не відбувається, а занадто сильна взаємодія призводить до міцної сорбції компонентів проби на самому сорбенті. Проаналізувати речовину при цьому не вдасться.

Як елюент можуть виступити органічні розчинники, їхні суміші, а також водні розчини органічних і неорганічних речовин. Кожен такий розчинник має певну елюірувальну силу – здатність вимивати (десорбувати) з цього сорбенту речовини, що розділяються. Ця сила різниться при взаємодії з різними типами сорбенту. Хроматографічний метод має кілька видів залежно від механізму розподілу компонентів між елюентом і нерухомою фазою.

Газова хроматографія

Метод передбачає, що стаціонарна фаза у вигляді колони поміщається в пристрій разом з рідкою стаціонарною фазою, яка адсорбується на поверхні інертного твердого тіла. У газово-рідиннiй хроматографії стаціонарна фаза – це гази He або N2. Рухома фаза – інертний газ, який пропускається через колону під високим тиском. Аналізований зразок випаровується і переходить в газоподібну рухливу фазу. Компоненти, що містяться в пробі, диспергуються між рухомою і нерухомою фазами на твердому носії.

Газова і газорідинна хроматографія – простий, універсальний і високочутливий метод для поділу дрібних молекул. Метод газової хроматографії використовується при поділі малих проб аналізованих речовин.

Іонообмінна хроматографія

Заснована на електростатичних взаємодіях між зарядженими білковими групами та твердим матеріалом-носієм (матрицею). Матриця має іонне навантаження, протилежне навантаженню відокремлюваного білка, взаємодія білка і колонки досягається за допомогою іонних зв’язків. Білки відокремлюються від колонки при зміні концентрації іонних солей, або іонної сили буферного розчину. Позитивно заряджені іонообмінні матриці називаються аніонообмінними матрицями й адсорбують негативно заряджені білки. У той час як матриці, пов’язані негативно зарядженими групами, відомі як катіонообмінні матриці, адсорбують позитивно заряджені білки.

Ексклюзивна (молекулярно-ситова) хроматографія

Основним принципом цього методу є використання для поділу макромолекул матеріалів, що містять декстран. В ексклюзивній колонці нерухома фаза складається з інертних молекул з невеликими порами. Розчин, що містить молекули різних розмірів, безперервно пропускається через колонку з постійною швидкістю потоку. Молекули, розмір яких перевищує розмір пор, не можуть проникати в частинки гелю і утримуються між ними. Великі молекули не проходять через проміжки між пористими частинками і швидко переміщаються всередині колони. Молекули меншого розміру, ніж пори, проходять через пори та залишають колонку. Цей метод в основному використовується для визначення

Тонкошарова хроматографія

Тонкошарова хроматографія це – метод, який передбачає, що нерухома фаза – це тверда абсорбувальна речовина, нанесена на скляні пластини. Як адсорбувальний матеріал можуть використовуватися будь-які тверді речовини, наприклад, глинозем, силікагель і целюлоза. Рухома фаза переміщується вгору тонкою пластиною, просоченою розчинником. Розділювані речовини при використанні методу тонкошарової хроматографії по-різному розподіляються між сорбуючим шаром і елюентом. Речовини зміщуються на різні відстані в шарі, що дозволяє розділити їх.

Серед інших методів дослідження – адсорбційна і рідинно адсорбційна хроматографія, розподільна хроматографія, осадова хроматографія, площинна хроматографія і капілярна хроматографія. Хроматографія в медицині вважається надзвичайно чутливим і ефективним методом поділу та аналізу речовин, очищення і контролю чистоти білків. Метод рідинної хроматографії демонструє більш високу чутливість і високу швидкість, він може використовуватися для очищення амінокислот, білків, нуклеїнових кислот, вуглеводів, антибіотиків і стероїдів.

Сподобалась стаття? facebook 0 linkedin 0 google+ 0
CALL ME
+
Call me!