Енцефаліт у дорослих і дітей з першими симптомами та ефективними методами лікування

Енцефаліт — це запальне ураження речовини головного мозку, яке найчастіше розвивається на тлі вірусної інфекції. Захворювання може виникнути у людини будь-якого віку, але особливо небезпечне у дітей та людей похилого віку. Енцефаліт не є самостійним захворюванням, а скоріше клінічним синдромом, що виникає в результаті дії нейротропних вірусів, аутоімунних реакцій або, рідше, бактеріальних ускладнень.

Серед найбільш поширених форм виділяють:

• вірусний енцефаліт, який викликається вірусами герпесу, кору, вітряної віспи, кліщового енцефаліту; 
• герпетичний енцефаліт – одна з найважчих форм, яка часто вражає скроневі частки мозку, провокуючи судоми, порушення свідомості та поведінки;
• герпесний енцефаліт протікає стрімко і без лікування може призвести до смерті;
• коровий енцефаліт частіше розвивається як ускладнення через кілька днів після висипу, особливо у нещеплених дітей;
• вітряночний енцефаліт зазвичай вражає мозочок, викликаючи атаксію і координаційні розлади;
• летаргічний енцефаліт, описаний ще в XX столітті, характеризується вираженим порушенням неспання і моторних функцій;
• лімбічний енцефаліт зачіпає лімбічну систему, проявляючись змінами настрою, втратою пам’яті і судомами.

При виявленні перших симптомів потрібно діяти негайно, оскільки гострий енцефаліт розвивається протягом декількох днів і в такому випадку потребує невідкладної медичної допомоги. Патологічний процес порушує бар’єр між кров’ю і мозком, призводить до набряку тканин, загибелі нейронів і пошкодження зв’язків між різними відділами мозку. Залежно від форми і збудника захворювання може торкнутися як кору великих півкуль, так і підкіркові структури, мозочок або стовбур мозку.

Енцефаліт — це стан, при якому зволікання з діагностикою і лікуванням може коштувати пацієнту життя або призвести до незворотних неврологічних наслідків. Правильна диференціація форм захворювання і розуміння механізмів ураження мозку дозволяють своєчасно розпочати цілеспрямовану терапію і знизити ризик ускладнень.

Клінічна картина енцефаліту залежить від форми захворювання, віку пацієнта та активності імунної системи. Однак існує ряд типових проявів, що дозволяють запідозрити запалення головного мозку на ранній стадії.

Симптоми енцефаліту в початковій фазі неспецифічні: 

1. підвищена температура тіла; 
2. поява головного болю; 
3. слабкість; 
4. нудота. 

У дітей часто спостерігається сонливість, відмова від їжі, млявість. Вже на цьому етапі важливо враховувати можливі перші ознаки енцефаліту, особливо якщо захворювання розвивається на тлі недавно перенесеної вірусної інфекції.

У міру прогресування стану виникають більш виражені ознаки енцефаліту: 

• порушення свідомості; 
• дезорієнтація; 
• судоми; 
• зміни поведінки; 
• мовні та рухові розлади.

У дорослих може розвинутися психомоторне збудження, зорові галюцинації, порушення пам’яті. У дітей — судомний синдром, блювота, зниження реакції на зовнішні подразники.

Ключовим проявом, особливо при вірусній етіології, вважається головний біль у поєднанні з підвищеною температурою, ригідністю потиличних м’язів (підвищений тонус, що ускладнює їх рухливість) і зміною рівня свідомості. При цьому важливо знати, що вірусний енцефаліт симптоми дає різко і гостро — найчастіше протягом 24-72 годин. Перебіг у дітей, як правило, важчий через незрілість нервової системи.

Енцефаліт симптоми у дорослих: додатковими симптомами можуть виступати також фотофобія, порушення сну, виражена тривожність, паралічі. У літніх пацієнтів захворювання нерідко маскується під інсульт або загострення деменції, що ускладнює своєчасну діагностику.

Якщо вчасно не виявити ознаки енцефаліту, високий ризик розвитку набряку мозку, коми і летального результату. Тому при появі неврологічних симптомів на тлі вірусної інфекції потрібне негайне обстеження і госпіталізація.

Багато пацієнтів задаються питанням: енцефаліт лікується чи ні? Відповідь залежить від форми захворювання, часу початку терапії та стану імунної системи. При ранньому зверненні за медичною допомогою більшість вірусних форм піддаються лікуванню, проте прогноз може варіюватися від повного одужання до важких ускладнень.

На питання чи лікується енцефаліт, сучасна медицина дає обґрунтовану відповідь: так, при своєчасній діагностиці та правильній терапії. Лікування починається негайно при підозрі на захворювання, без очікування лабораторного підтвердження. Це особливо важливо при таких важких формах, як герпетичний енцефаліт, при якому кожна втрачена хвилина підвищує ризик незворотного ураження мозку.

Основу терапії становить противірусне лікування. При підозрі на герпесний енцефаліт внутрішньовенно вводять ацикловір — в дозах, розрахованих з урахуванням ваги і функції нирок. При корному ж, наприклад, та інших формах, викликаних вірусами, специфічної терапії часто немає, лікування спрямоване на підтримку життєво важливих функцій і зниження запалення.

Важливо розуміти, що лікування енцефаліту — це комплексне завдання. Воно включає протисудомні препарати, корекцію набряку мозку, стабілізацію дихання і серцевої діяльності, а також симптоматичне лікування (зниження температури, знеболювання та ін.). При тяжкому перебігу пацієнт направляється до відділення реанімації.

Деякі форми енцефаліту, включаючи вірусний, вимагають тривалої реабілітації, особливо якщо були порушені рухові або когнітивні функції. Відновлення може займати місяці і включати роботу з неврологом, психіатром, логопедом і реабілітологом.

Хоча питання лікування енцефаліту і залежить від безлічі факторів, сучасна медицина має в своєму розпорядженні ефективні засоби для боротьби з вірусними формами захворювання. Головною умовою, як вже було зазначено, є своєчасний початок лікування.