Застосування технології з використанням амотосалена і ультрафіолетового випромінювання А рекомендується для інактивації патогенів в донорських тромбоцитах.
Європейська асоціація анестезіологів (ЄАА) розробила рекомендації з лікування важких періопераційних кровотеч, в якому надала огляд актуальної інформації з цього питання, включаючи докази ефективності рекомендованих технологій і підходів.
Рекомендації опубліковано на сайті Асоціації, а також на порталі Європейського журналу з анестезіології.
Серед іншого Асоціація пропонує всім європейським країнам запровадити національну систему гемобезпеки з жорстким контролем якості компонентів крові, призначених для трансфузій.
Автори рекомендацій пояснюють, що попри істотний прогрес, якого в останні роки вдалося досягти щодо безпеки компонентів донорської крові, досі існує значний залишковий ризик інфікування пацієнтів через трансфузії. Більшість служб переливання крові в Європі і США проводять обов’язковий скринінг донацій на віруси гепатиту В і С, вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), а також сифіліс. Універсальне ж тестування на інші інфекційні агенти, такі як вірус Західного Нілу, малярія, хвороба Чагаза і лімфотропний вірус Т-клітин людини (HTLV) вважається недоцільним через їхнє обмежене географічне поширення. Такий підхід збільшує ризик отримати інфіковану донорську кров та її компоненти.
Додатково, йдеться в рекомендаціях, є значна ймовірність того, що лабораторні дослідження донорської крові будуть неефективними. Наприклад, в той період, коли концентрація інфекційних маркерів в донорської крові ще недостатня для того, щоб тестування могло її виявити. У такому випадку результати лабораторного скринінгу будуть негативними і не покажуть об’єктивну картину.
Читайте також: Інактивація патогенів в крові: світовий досвід та сучасні рішення
Також автори рекомендацій акцентують увагу на тому, що крім вже відомих збудників інфекцій існує загроза появи нових патогенів. Крім цього, бактеріальне зараження як і раніше залишається серйозною проблемою в практиці переливань крові. Тому, поряд з впровадженням національної системи гемобезпека, важливо також застосовувати проактивні методи забезпечення безпеки донорської крові.
Зокрема, для інактивації патогенів в донорських тромбоцитах ЄАА рекомендує застосовувати технологію, засновану на амотосалені в поєднанні з ультрафіолетовим випромінюванням з довжиною хвилі А.
Інактивація патогенів в донорських тромбоцитах дуже важлива в контексті виникнення нових інфекційних загроз або ж в ситуаціях, коли традиційне тестування лише частково ефективне (наприклад, за бактеріального зараження продуктів тромбоцитів). Не так давно для інактивації патогенів в донорській крові була розроблена комбінація фотосенсибілізаторов і білого або ультрафіолетового світла, яка діє на рівні нуклеїнових кислот. Принцип дії цієї технології заснований на знанні, що вірусні та бактеріальні патогени (за винятком пріонів) потребують генетичного матеріалу для підтримки життєздатності. Тоді як терапевтичні компоненти крові цього не потребують. Система інактивації патогенів INTERCEPT компанії Cerus для тромбоцитів і плазми використовує фотоактивний амотосален, який незворотно блокує реплікації ДНК і РНК патогенів.
Ефективність методики, а також безпеку застосування амотосалену було доведено низкою досліджень. Так, пид час Експериментального дослідження систолічного артеріального тиску (SPRINT) була вивчена терапевтична ефективність і безпека тромбоцитів, оброблених амотосаленом і ультрафіолетом. Результати дослідження показали, що використання патогенінактивованих тромбоцитів не пов’язане з посиленою кровотечею. Також було підтверджено відсутність інтоксикації і утворення неоантигенів, пов’язаних з цим фотохімічним процесом.
Читайте також: Як забезпечити безпеку донорської крові та зназити ризик посттрансфузійних реакцій: огляд системи INTERCEPT
У рекомендаціях Європейської асоціації анестезіологів також згаданий альтернативний метод інактивації патогенів в компонентах донорської крові, а саме – плазмі. Йдеться про фотоінактивацію із застосуванням метиленового синього в поєднанні з видимим світлом. Автори рекомендацій відзначають, що застосування цього методу викликає побоювання щодо зниження ефективності плазми у пацієнтів з тромботичною тромбоцитопенічною пурпурою.
