Імуногістохімія: застосування методу, обладнання та витратні матеріали

Імуногістохімія (ІГХ) – це аналітичний метод визначення антигенів з використанням принципу специфічного зв’язування антитіл з антигенами у гістологічних препаратах. При цьому, після зв’язування антигену з антитілом (Ag-Ab), після використання системи детекції відбуватиметься одержання кольорової реакції, яка видима за допомогою світлової мікроскопії.

Області застосування ІГХ у діагностиці:

• визначення гістогенезу недиференційованих пухлинних утворень;
• диференціація комплексних пухлин, тканинних компонентів;
• для диференціальної діагностики проліферативних захворювань;
• для визначення етіологічного фактора, що спричинив зміни в клітинах;
• для визначення первинного вогнища пухлини;
• для оцінки проліферативної активності клітин пухлини;
• призначення схеми лікування та прогнозування перебігу захворювання.

Завдяки стрімкому розвитку технологій та появі нових можливостей у клінічній діагностиці тепер найбільшого застосування отримала імуногістохімія ендометрію. Оскільки частою причиною жіночої безплідності стають патології ендометрію. Відсутність рецепторів, що відповідають за імплантацію ембріона, патологічні включення, запальні процеси та інші порушення стають серйозною перешкодою на шляху до материнства. Саме ці відхилення можна виявити за допомогою імуногістохімічних методів.

Не менш актуальним дослідженням є імуногістохімія лімфовузлів. Даний метод дозволяє визначити стадію лімфоми, фенотип пухлини та сформувати прогноз перебігу захворювання.

Спочатку метод ІГХ дозволяв маркувати лише один маркер на зріз тканини. Але з кожним днем ​​до специфічності та чутливості аналізу висувалися найсуворіші вимоги. У відповідь на збільшену потребу в поліпшенні методу було впроваджено технологію мультиплексної імуногістохімії, яка дозволяє виявляти одночасно кілька маркерів на одному зрізі тканини.

Можливість маркувати кілька маркерів однією зрізі має особливе значення щодо зразків, взятих від рідкісних донорів, де тканини можуть бути малодоступні.

Попит, який росте, на імуногістохімічні аналізи у поєднанні з постійною нестачею персонала в гістологічній лабораторії призвів до необхідності автоматизувати ІГХ метод. Автоматизація лабораторії дозволяє провести більшу кількість досліджень за короткий проміжок часу, нівелювати людський фактор та звільняє час лаборанта для решти завдань, таких як мікростомія та заливання.

Виконання підготовлених протоколів на автоматизованому обладнанні для імуногістохімії вимагає від фахівця меншої кількості навичок та дозволяє уникнути великої кількості помилок. Тому ІГГ-аналіз може здійснюватись великою кількістю співробітників.

Автоматизована система пропонує моніторинг процесу на наявність помилок із попередженнями про такі події, як невідповідні температури чи недостатні обсяги реагентів. Комп’ютеризоване програмне забезпечення дає можливість відстежувати запас реагентів та дати закінчення терміну придатності, допомагаючи в управлінні запасами реагентів.

Імуногістохімічний метод – цінний сучасний спосіб діагностики, який дозволяє визначати гістогенез, ступінь анаплазії та проліферативної активності пухлинних клітин, спрогнозувати подальший розвиток захворювання та розробляти ефективні методи лікування.

При цьому результати ІГХ не є єдиними даними для встановлення діагнозу. Вони повинні інтерпретуватися у поєднанні з іншими дослідженнями, включаючи клінічні.