Ефективність використання інформаційної системи (МІС) в медичних установах

В Україні давно назріла необхідність повного переходу на приватну медицину. Про це активно говорять з високих трибун. Не без побоювання очікують її і самі медустанови. Адже вихід у вільне плавання на ринок медичних послуг змусить їх забути старі методи роботи і потребують впровадження високотехнологічних управлінських рішень. Чи не відставати від них доведеться і приватним медичним підприємствам – адже конкурентів у них після зміни форми власності держклініки значно додатися. Але слід розуміти: будь-якого рішення, в тому числі і до автоматизації клінічного перебігу, варто підходити виважено. Щоб система не залишилася формальністю або того гірше – завдала шкоди медичній установі.

Досвід впровадження автоматизованої медичної інформаційної системи (МІС) в приватних медичних установах свідчить: багато медпідприємств не в повній мірі використовують її потенціал. Більш того: за статистикою, вже через 3-5 років більшість з них взагалі змінюють систему або вона повністю «загасає». Іноді відбувається тільки «островковая автоматизація» – коли повністю автоматизується тільки один з ділянок процесу. Або ж обмеження використання системи до рівня органайзера і друкованої станції для консультативних висновків лікарів.

У системі не бачать користі, вона обтяжує. Чому? Тому що спочатку її прийняли як формальність – вона формальністю і залишилася і не приносить потрібного ефекту. Причин цього кілька.

1. Багато власників помилково вважають, що з впровадженням системи всі управлінські питання вирішуються автоматично. Кожен власник / керівник медичного закладу вирішує проводити автоматизацію в надії, що загальна проблематика ведення бізнесу стане зрозуміліше, робочі процеси спростяться, а статистичні звіти будуть готуватися автоматично.
2. Більшість замовників при плануванні кінцевого результату орієнтовані на функціональність інформаційної системи, а не на модернізацію своїх робочих процессов.На насправді саме модернізація виробничих процесів є обов’язковою умовою впровадження системи. Автоматизована система – потужний поштовх до цих змін. Це повинно бути силове вирішення керівництва, яке одночасно, при правильно поставленої політиці впровадження, мобілізує і співробітників. Причому тут враховувати треба інтереси всіх відділів: медиків, сервісу, фінансового відділу, продавців, правового відділу та IТ.Многіе ж керівники міркують так: «Зараз ми впровадимо систему, і все тут же все почне працювати злагоджено. Співробітники не приймають змін і не хочуть брати в них участь? Нічого. «Натиснути» на них! »Такий підхід призводить до серйозного дисбалансу, і в роботі клініки відбувається ще більша плутанина, ніж до цього. Аж до того, що багато робітників процеси взагалі паралізуються.
3. Кінцевий результат апріорі приймається за позитивний. Переважна більшість замовник не моделює і не прораховує кінцевий економічний результат впровадження або його вплив на якість надання послуг клієнтам.
   Замовник не ставить постачальникам ПЗ конкретні економічні / якісні цільові показники як результати впровадження системи. Вважається, що саме по собі впровадження системи – це вже успіх. Насправді ж – тільки початок. Початок тривалої і копіткої роботи по стандартизації та автоматизації процесів, яка в кінцевому рахунку принесе відмінний результат.

А який саме результат? Адже вважається, що оцінити можна все. Для кадрів є KPI, ресурси – це вартість і ефективність. Фінанси – процентна ставка по кредиту. Основні засоби – вартість і амортизація. Маркетинг – кількість залучених клієнтів. А як оцінити програмне забезпечення?

Насправді ПЗ не оцінюється. Оцінюється ефект від нього – то, наскільки бізнес ефективно його використовує. І найголовніше тут – співвіднести саму систему і робочі процеси і знайти необхідний баланс. Для цього:

• Провести моніторинг і оцифрувати робочі процеси.
• Встановити прості, об’єктивні і оцифровані критерії якості.
• Виділити ключові економічні показники ефективності.

1. Кожне робоче напрямок медичного підприємства повинно бути розбите на робочі функції.
2. Далі слід провести проектне моделювання автоматизації робочих процесів і функцій.
3. Потім відбувається сама автоматизація та впровадження інформаційної системи.
4. І тільки після цього йде оцінка результатів автоматизації по кожній робочому напрямку, групі, функції.
5. Після оцінки здійснюють моніторинг витрат і якості по кожній з робочих функцій.
6. Останній пункт впровадження системи – коригуючі дії по її використанню.

Найголовніша помилка більшості медустанов – зупиниться на якомусь із цих пунктів. Тільки впровадження з урахуванням всіх цих етапів забезпечить повноцінну та ефективну роботу системи в клініці.

Обов’язковою умовою ефективності МІС є використання моделі очікуваних результатів. Перед впровадженням потрібно обов’язково:

• прорахувати передбачувані витрати;
• чітко визначити, що конкретно ми автоматизуємо і
• який кінцевий результат хочемо отримати: наприклад, підвищення продажів, економію ресурсів та ін.

МІС – це високотехнологічне комплексне рішення, яке допоможе медичним підприємствам будь-якої форми власності та спеціалізації підвищити свою ефективність і вижити в озлоблятися конкурентної Середа. Вона дозволить налагодити управління потоками пацієнтів, значно поліпшити сервіс, автоматизувати облік послуг і забезпечити контроль ресурсів. Але для того щоб система реально працювала, а не перетворилася на формальність чи тягар для медустанови, до її впровадження потрібно підходити дуже серйозно. Само по собі її впровадження не повинно стати кінцевим бажаним результатом. Оцінка використання системи в вашому медустанові повинна стати рутинним інструментом для підвищення ефективності її застосування. Критерії оцінки слід розробити заздалегідь. У цьому вам обов’язково допоможе постачальник ПО. І головне: ефективність використання МІС прямо пропорційна якості підготовки робочої документації і моделювання робочих процесів перед її запуском. Іншими словами, система принесе бажаний результат, тільки якщо її впровадити на налагоджені процеси.